«Голод 33-го – біль душі і пам’ять серця»

«Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни».

 «Ні труни, ні хрестів І ні тризни!

Прямо в яму, На віки-віків!

Чорна сповідь Моєї Вітчизни

І її затамований гнів»

А. Листопад

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Відкриті архівні документи ще і ще раз засвідчують, що авторами геноциду, штучного голодомору, фізичного знищення народу стали тодішня правляча влада, радянський політичний режим.

Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

Тому учні 6 класу 21 листопада знову відвідали бібліотеку, з метою вшанування пам’яті жертв Голодомору. Переглянули книжкову виставку пам’яті «Три колоски, закуті дротом». На виставці представлені документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.

 Так, 22 листопада для учнів 8 класу  був проведений вечір пам’яті «Дзвони 33-го». Ведучі заходу ознайомили присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї.

Для присутніх було презентовано медіа-вернісаж «Голод 33-го», на якому були представлені архівні документи, ілюстровані матеріали та спогади очевидців тієї страшної трагедії. Наприкінці заходу був проведений огляд літератури «І пам’яті свіча не згасне…», під час якого бібліотекар ознайомила присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні.

23 листопада для учнів 7 класу була проведена година-реквієм «В руках, що виростили хліб не залишили і зернини…». Захід почався зворушливою піснею «Свічка» у виконанні Оксани Білозір, яка присвячена усім загиблим під час голодомору. На заході присутні згадали про жахи голоду 1932-33 років, про загибель мільйонів людей, про трагізм, який ховається за словом «голодомор». Класний керівник спонукала присутніх замислитись над питанням «Крихта хліба – багато це чи мало?». Учасникам заходу було запропоновано переглянути документальний фільм «Голодомор. Великий злам» із серії «Невідома Україна». Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була. Саме з цією метою 22 листопада для учнів 5 класупроведена година пам’яті і скорботи «Голод 33-го – біль душі і пам’ять серця». Учасники заходу переглянули відеофільм з елементами хроніки про передумови створення штучного голоду в Україні. Учні по черзі зачитували хвилюючі спогади очевидців Голодомору. Наприкінці заходу присутні вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.

До Дня пам’яті голодоморів та політичних репресій сільським бібліотекарем та вчителем історії підготовлено інформаційний стенд «Український народ: випробування голодом», який експонується у фойє школи.

Його метою є висвітлення теми Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, усвідомлення його трагізму у долі рідного народу, формування громадянської відповідальності за майбутнє Вітчизни, сприяння зростанню патріотичних почуттів на засадах особистого розуміння історії.

Матеріали стенду містять інформацію про події 1932-1933 рр. на території України загалом і на Харківщині зокрема, коли під час масового, ретельно спланованого радянським тоталітарним режимом голоду загинули мільйони мешканців сіл і міст. З огляду на масштабність втрат, тотальний характер та численні негативні наслідки, дія яких триває й дотепер, Голодомор 1932-1933 рр. вважається найбільшою трагедією української історії ХХ століття.

Загальні демографічні втрати від Голодомору 1932-1933 років в Україні становлять 4,6 млн. осіб, зокрема 3,5 млн. через катастрофічне підвищення рівня смертності та 1,1 млн. внаслідок падіння народжуваності. Найбільше постраждали від Голодомору діти та літні люди.

Стенд інформує про перші пам'ятники жертвам Голодомору, встановлені за кордоном та в Україні.

 З 20 по 27 листопада в читальному залі бібліотеки для шановних читачів експонується книжкова виставка пам’яті «Три колоски, закуті дротом». На виставці представлені документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.

Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.

Голодомор

Ти кажеш не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимили до тла?

Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору?

Чому ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору.

-Греби, нічого людям не лишай!..

Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах.

І досі ще стоять мені в очах…

А кажеш – не було голодомору!

Д. Білоус