Цифри і факти
Село Сазоно -Баланівка виникло із кількох поселень, поява яких сягає другої половини XVIII століття. Хутори,з яких утворилося майбутнє село, започаткували переселенці-втікачі з Правобережжя.
Давні документи свідчать, що спочатку поселення називалося хутором Юнаківка (1764 р.) За давніми оповідями, хутір заснували молоді вояки, яких називали серед воїнського братства юнаками (тобто юними, молодими). Друге тлумачення назви має ономастичний характер: начебто першим осадчим у цій місцевості був козак на прізвище Юнак. Звідси й назва Юнаківка.
Пізніше з 20-40-х років ХІХ століття хутір починають називати за рельєфом місцевості- Глибоким.
У 1883 році в хутір Глибокий прибуває багач Віктор Баланівський. У 1920 році хутір було перейменовано на Баланівку. У 1941 році хутір Баланівку об’єднали з хутором Сазони. Звідси й походить подвійна назва поселення - Сазоно-Баланівка.
Сучасне село Сазоно-Баланівка- центр сільської ради- розташоване за 28 км від районного центра м.Богодухова та за 30 км від обласного центра – м.Харкова.
Сільській раді підпорядковані пۥять сіл: Сазоно-Баланівка, Горького, Вертіївка, Крупчине, Ріпки. Більшість населених пунктів - давні поселення, час заснування яких сягає періоду заселення Слобідської України селянами та козаками- втікачами на «слободи».
Територія сільської ради 5127,8 га. У даний час тут проживає 1103чол. На території Сазоно-Баланівської сільської ради розташовані і працюють один клуб, один Будинок культури, дві бібліотеки, дві загальноосвітні школи І-ІІ ступенів, три фельдшерських пункти, два магазини, тубсанаторій «Ріпки», ТОВ «Добросмак»,Товариство «Трайгон Фармінг Харків», агрофірма «Світанок», фермерське господарство «Алеся», ПП «Скиба», ПП «Медвєдєв».
Із за близького розташування сіл від м..Харкова на території сільської ради розташувалося пۥять садово-городніх товариств з обласного центру, в яких нараховується до 600 ділянок.
Видатні земляки
Кощій Яків Васильович (1920 р.н.), партизан, Дзюба Іван Афанасійович (1900 р.н.), комісар партизанського загону. У травні 1943 року були схоплені німцями і жорстоко замучені у в`язниці міста Харкова, так і не дізнавшись від них цінної інформації про партизанський загін.
Чернишенко Георгій Павлович (1906 р.н.), проживав у селі Крупчено, працював учителем Сазоно-Баланівської школи, талановитий художник, пейзажист. 1982 році отримав звання заслужений майстер народної творчості України. Його твори порівнюють з музикою, а самого живописця називають «співцем барвистого світу»