МЕТОД ПРОЄКТІВ НА УРОКАХ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

МЕТОД ПРОЄКТІВ НА УРОКАХ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

Часто в роботі вчителя виникає потреба зацікавити учнів предметом, але не завжди просто вибрати методику, яка б дозволила зробити це з невеликими затратами часу. Адже вихід української системи освіти на міжнародні стандарти, в Європейський освітній простір зумовлює необхідність поєднання науково-дослідної та навчальної діяльності школярів.

Саме це й вимагає від школи оновлення змісту освіти та форм організації навчально-виховного процесу, впровадження інноваційних методів та засобів навчання школярів під час підготовки їх до самостійної діяльності.

Одним із методів, який суттєво збагачує навчальний процес школи, є МЕТОД НАВЧАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ. Його використання змінює традиційний підхід до навчання. Сучасна школа націлена допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, уміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійким, а головне –РОЗВИВАТИ ЗДАТНІСТЬ ДО САМООРГАНІЗАЦІЇ.

Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, бо створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем, які проектують у навчанні з огляду на майбутнє самостійне життя.

Німецький педагог А. Флітнер характеризує проєктну діяльність як навчальний процес, у якому обов’язково беруть участь РОЗУМ, СЕРЦЕ І РУКИ («Lernen mit Korl, Herz und Hand»).  Тобто осмислення самостійно набутої інформації здійснюється через призму особистісного відношення до неї і оцінку результатів у кінцевому продукті. Метод проєктів дозволяє учневі вийти за межі усталеного навчального процесу, виявити власну ініціативу, здібності й здатності до певних видів пізнавальної діяльності.

Метод проектів базується на таких особливостях:

• розвиток пізнавальних та творчих навичок;
• уміння самостійно шукати інформацію;
• самостійна діяльність учнів;
• співпраця учнів між собою та вчителем.

На сучасному етапі розвитку суспільства педагогіка знов зорієнтована на розвиток дитини. Постала проблема створити школу мислення замість школи навчання.

Характерними ознаками цього методу є:

• процес набуття знань будується за принципом диференціації навчання залежно від особистісних рис учнів;
• навчання дітей у процесі створення освітнього продукту-проєкту;
• виховання школярів у дусі толерантності, взаєморозуміння;
• засвоєння досвіду інших;
• надання можливості відчути радість творчості;
• можливість «вписання» учнівського проєктування в традиційну класно-урочну систему;
• використання проєкту в позакласній роботі;
• надання можливості дитині самовдосконалюватися.

Як педагогічна ідея метод проектів не є чимось принципово новим.

Зараз цей метод еволюціонував, пристосувався до сучасних потреб суспільства, які вимагають від педагога зробити навчання цікавим і розвивальним. В чому секрет ОНОВЛЕНОГО методу проєктів?

В основі технології лежить розвиток основних освітніх компетенцій:

• пізнавальних навичок;
• уміння орієнтуватися у різних джерелах інформації;
• застосовувати на практиці отримані знання;
• виділяти проблеми і намічати шляхи їх розв’язання;
• планувати, прогнозувати, аналізувати, зіставляти, порівнювати, оцінювати, робити висновки;
• виробляти особисту думку;
• презентувати результати проєкту.

Цей метод відповідає основному завданню Нової школи – виховання соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення. Цікава історія виникнення цього методу. Всім давно відомо, що нове – це добре забуте старе. Проєктна діяльність зародилась ще за часів античності, коли зароджувався гуманізм як особливий тип світобачення. Це і є філософською основою методу проєктів. До нього зверталися і в добу Відродження, і в епоху Просвітництва. Як педтехнологія метод проєктів почав застосовуватися в США в кінці ХІХ- на поч. ХХ ст.

Основи теорії методу проєктів заклав американський філософ Джон Дьюї. Понад тисячу його статей радикально вплинули на сучасну американську та європейську освіту. На поч. ХХ ст. цей метод використовували А. С. Макаренко, С. Т. Шацький. У Радянському Союзі метод проєктів був дуже популярний у 20-х роках  ХХ ст.

Але непослідовність і непродуманість його використання призвели до неприпустимого зниження якості знань учнів. У 1931 році рішенням ВКП(б) метод проєктів був різко засуджений! Про нього в СРСР забули аж до середини 80-х років, тоді як в Америці і в Європі він використовувався активно й успішно.

Зараз в умовах нової культурної та соціальної ситуації метод проєктів переживає своє друге народження. Його завдання збігаються із вимогами особистісно зорієнтованого і розвивального навчання.

Одна з найскладніших проблем навчання – СТВОРЕННЯ МОТИВАЦІЇ («А для чого це потрібно?»). А з допомогою цього методу такі ситуації, які вирішуються і обговорюються разом, мимоволі розв’язуються самі собою. Під час проєктної діяльності діти набувають дуже цінних навичок спільної роботи і ділових стосунків у групі. Для майбутнього життя – досвід неоціненний, адже колектив, у якому учневі далі прийдеться жити і навчатись – це не компанія друзів. У таких робочих групах риси лідера виявляються несподівано у дітей із сімей з низьким соціальним статусом, у дітей із середньою успішністю. В умовах проеєктної діяльності значення мають не тільки знання, а й певні риси характеру. Буває, після роботи над проєктом дехто з дітей змінить свій статус у класі, підвищить власну самооцінку. Також проєктній діяльності притаманний дух конкуренції. І коли групу спіткає невдача, цей метод навчає гідно програвати. Іще метод проєктів стимулює дитину вкластися з роботою у визначений час, а це привчає до самоорганізації, відповідальності за свою діяльність.

Метод проєктів підходить для роботи всім учителям-предметникам. Що ж стосується предметів гуманітарного циклу (мов,літератур,історії), то він надає вчителеві БЕЗМЕЖНІ можливості для виконання навчальних завдань і розвитку творчих здібностей учнів. Метод допомагає вирішити низку важливих питань:

• як підвищити грамотність;
• як підняти читацьку активність учнів;
• яким чином перетворити процес читання з обов’язку на різновид дозвілля;
• як «осучаснити» літературний твір, щоб учень побачив його актуальність і прилучився до вічних цінностей.

Під час роботи над проектом учитель організовує відповідні педагогічні умови:

• створює проблемну ситуацію;
• допомагає обрати тему;
• допомагає спланувати роботу;
• сприяє виявленню пошукової активності;
• заохочує різні види дослідження;
• консультує учнів на всіх етапах роботи;
• організовує підбиття підсумків;
• допомагає в організації презентації.

Різновидом проєктної діяльності на уроках словесності можуть бути уроки розвитку зв’язного мовлення, а саме: у середніх класах – літературна або лінгвістична казка, написання листа авторові твору, лист до героїв твору, створення ілюстрацій, інсценізація уривків, складання кросвордів тощо; у старших класах – написання продовження твору, розробка сценаріїв, написання анотацій, створення наочності до уроків, відеоролики,рольові проєкти типу ток-шоу, створення презентацій тощо.

З власного досвіду розкажу про впровадження методу проєктів на уроках української мови та літератури.

У 6 класі, вивчаючи календарно-обрядові пісні,учні створювали красиві альбоми про різні цикли цих пісень, а потім захищали свої проєкти на святі народознавства.

У 5 класі, вивчаючи вірші про природу, учні робили альбоми «Осінь, зима, весна і літо у поезії українських майстрів слова»

У 8 класі, працюючи над описом місцевості, діти писали твори «Найкраще місце на землі», «Чарівні куточки нашого села»; а працюючи над описом пам’яток культури, писали твори «Українські письменники у скульптурі».

У 9 класі до закінчення вивчення творчості Тараса Шевченка учні готували мініпроєкти «Шевченко-художник», «Пейзажні вірші Шевченка», твір «Мій Шевченко», плакат-газета про поета, книжечка-ширмочка  для молодших школярів, «Віртуальний музей Шевченка», де кожен учень готував свій «стенд» для музею:

• • батьківщина поета;
  • дитинство і юність Тараса;
  • петербурзький період життя;
  • перша подорож на Україну;
  • участь у таємному товаристві;
  • заслання в Сибір;
  • останні роки життя поета;
  • вшанування пам’яті Кобзаря.

Клас розподілявся на групи: екскурсоводи, оформлювачі, критики. Головна складність у цій роботі – розподілити правильно ролі ,спланувати роботу групи, відібрати матеріал для «стенду».

Отже, використання методу проектів на уроках гуманітарного циклу – НЕВИЧЕРПНЕ. Ця методика допомагає успішно сформувати ключові компетенції учнів.