«Свято зустрічі весни»

         «Свято зустрічі весни»

Учень.

Що з весною настає?

 Сніг у полі розтає.

 А чому це так буває?

 Сонце його пригріває.

 Що ж синіє на землі?

 Ніжні проліски малі.

 А що пнеться з-під листа?

 То травичка пророста.

 А над полем що бринить?

 Любий жайворон дзвенить!

Вчитель.   Весна-красна,   пробуджена   жайворонком   і першими сонячними променями та потічками, прийшла на землю. Тому не випадково наші предки вважали весну початком нового року. Із сивої давнини прийшов до нас обряд закликання весни. Найбільше цьому святу раділи дівчатка і хлопчаки. Всі одягали нове вбрання і прохали: Благослови, мати, весну закликати, Весну закликати, зиму проводжати. Зимонька в саночках, літечко в возочку.

А мати відповідала:

Благословляю, дитино, йди весну гукай,

Щоб прийшла з радістю і великою милістю божою.

Вважалося,   як   свято   зустрінеш,   так   весна   тебе щастям-красою обдарує.

Весна — пора засіву землі. Недарма говорять, що весняний день рік годує. Народна мудрість щедра на прислів'я про культури, які вирощу­ють.

1-й учень. Казав овес: сій мене в болото — буду я золото.

2-й учень. Казав ячмінь: кинь мене в грязь — буду я князь.

3-й учень. Греча каже: а мене хоч в золу, аби в пору.

4-й учень. Не вважай на врожай, а жито сій, то й хліб буде.

5-й учень. Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

6-й учень. Тоді просо засівається, як дуб глу­хий розвивається.

Вчитель. Посів супроводжували обрядовими піснями-веснянками.

ВЕСНЯНКА

Виоремо нивоньку довгеньку.

Посіємо гречечку чорненьку.

Гречечка вродиться,

Женчики знайдуться.

Гречечку чик-чик, чик-чик.

А з тої гречки чорні вершечки,

А з того проса — русая коса,

А з тої пшениці — русі косиці.

Учень.

Ой сонечко яснее пригріва,

А сніжок водицею підлива.

І весняні струмені у ярку,

І нагорі квітонька у сніжку.

Ой та квітка — пролісок лісовий,

А над полем жайворонок весняний.

Вчитель. Провісниками весни вважали птахів. В деяких районах України весну зустрічали, коли прилітали жу­равлі.

Учень.

Тому веселиками звуться журавлі,

Що прилітають до веселої землі,

Що теплий день приносять на крилі

І залишаються у нашому селі.

Вчитель. Існує навіть свято птахів. Це свято Сорока Святих, яке відзначають 22 березня. Вважалося, що саме з цього дня починається справжня весна. Адже, за народ­ними повір'ями, саме цього дня з чужини поверталися сорок сороків птахів. А який звичай існував, пов'язаний з цим днем?

Діти відповідають. Матері в цей день випікали обрядове печиво у вигляді жайворонків чи голубів, а діти, взявши печиво, бігали по вулицях, вибігали за околицю і закликали птахів.

Птахів викликаю з далекого краю:

— Летіть, соловейки, на наші земельки, Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

Вчитель. Хоча цей день і вважали святом Сорока Свя­тих, люди давно примітили: 1-й учень. Сорок Святих ще принесуть сорок морозів.

2-й учень. Сорок Святих сорок лопат снігу викинуть.

3-й учень. Як на Сорок Святих погода, то на гречку урода.

Вчитель. Як не злилася Зима, прийшла пора і їй відсту­пати. Адже птахи принесли весну. А що ж роблять птиці навесні, коли із вирію повертаються?

Учениця.

Що роблять птиці навесні,

Коли із вирію вертаються?                       

Вони в такі блакитні дні

З ланами і людьми вітаються.

Чиї ж то голоси дзвенять,

Як ліс під сонцем вишумовує?

Дрозди й синиці гомонять

Пташиною своєю мовою.

Що робить жайворон-трудар.

Як луг ромашками квітчається?

Він з неба розсипає жар,

І щедра пісня не кінчається!

Вчитель.

А тепер відгадайте загадку.

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає.

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка) Ластівки разом з  теплом  у  нашу оселю  приносять щастя.

Вчитель. А що роблять гуси і качки?

Учень.

Що роблять гуси і качки,

Як річка грає і хлюпочеться?

Б'ють крилами, як новачки,

їм плавать і пірнати хочеться.

А чом лелеки крадькома

Стоять і ловлять сонця промені?

Бо кращої землі нема,

Вони красою зачаровані.

Вони вертаються сюди,

Радіють, плачуть і хвилюються.

І так одвічно, так завжди

Землею рідною милуються.

Вчитель. Про яку пташку загадка?

Учениця.

Вчитель. А ще з птахами пов'язані різні прикмети.

1-й учень. Якщо птахи прилетіли прямо на гнізда, буде дружна весна.

2-й учень. Гуси з вирію високо летять — води буде ба­гато, а низько — мало.

3-й   учень.   Жайворонок   прилетів   —   настане   стійка весна.

4-й учень. Побачив шпака, знай: весна біля порога.

5-й учень. Грак прилетів — через місяць сніг зійде, а жу­равель — скоро лід скресне.

Вчитель. А ще птахи — провісники погоди.

6-й учень. Соловейко співа всю ніч — перед погожим днем.

7-й учень. Горобці й ластівки гніздяться з північного боку — на жарке літо.

8-й учень. Як жайворонок багато і довго співає, втри­мається ясна погода без опадів, коли ж мовчить вранці — бути дощу.

Діти.

Ой, весна, весна, днем красна,

Що ти нам, веснонько, принесла?

Весна.

Принесла я вам літечко,

Щоб родилося житечко,

Ще й озимая пшениця

І усякая пашниця,

Ще й чарівні квіточки,

Щоб квітчались діточки.

Коробочку з веретінцями,

А скриночку з червінцями,

Старим бабам по серпечку,

Старим дідам по кийочку,

Малим дітям по яблучку:

Вчитель. Дякуємо, Веснонько, що прийшла, стільки ра­дості принесла. Залишайся з нами, пригощай гостей пи­рогами. Всіх пригощають обрядовим печивом.