250років- з дня народження українського письменника Івана Котляревського

ІВАН ПЕТРОВИЧ КОТЛЯРЕВСЬКИЙ

(1769-1838)

І.П. Котляревський –видатний український письменник, драматург, поет, театральний діяч, зачинатель нової української літератури.

Тарас Шевченко пророкував йому невмирущу славу:

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

І пророчі слова збулися. Українці з особливою гордістю вимовляють ім’я геніального полтавця, бо його творчість увійшла глибоко в душу народу. Котляревський перший в нашій літературі звернувся до багатств живої народної мови.

За це М. Рильський назвав його Коперником українського слова. В цьому полягав його патріотичний і громадянський подвиг. Його безсмертні твори «Енеїда» і «Наталка Полтавка» показали зрілість української нації, високу самобутність її культури, право народу на самостійний розвиток. І. Франко назвав Котляревського «орлом могучим»,бо своїм сміхом він розбудив приспані сили народу, дав йому заряд наснаги для розвитку соціальної й національної самосвідомості.

Чарівні образи моторного парубка Енея і працьовитої Наталки пережили століття і крокують по планеті, підкоряючи серця мільйонів. Від шедеврів Котляревського проросли сотні митців слова, їм геній відчинив навстіж браму для віками приспаних мистецьких можливостей українського народу.

«Наталка Полтавка» стала праматір’ю українського театру, найкращою оздобою української сцени.Якою ж могутньою силою заряджений геній Котляревського, якщо через стільки літ…. читають його … із жвавим інтересом!

Котляревський – великий знавець народного побуту, а його «Енеїда» -збірник з українського народознавства. За це І. Франко назвав його «бистрим обсерватором життя».

Творчість  Котляревського має велике виховне значення. У його творах прославляється працьовитість, порядність, вірність, оптимізм. В кінці поеми «Енеїда» він зазначив:

Живе хто в світі необачно,

Тому ніде не буде смачно,

А гірше- як і совість жметь!

Вшановуючи пам’ять великого «сміхотворця», відзначаючи його поважний ювілей, ми, громадяни незалежної України, свято пам’ятаємо його напутні слова, які вчать нас любити і захищати рідну землю:

Де общеє добро в упадку,

Забудь отця, забудь і матку,

Лети повинність ісправлять!

Вітальне слово ювілярові хочеться закінчити словами:

За те, що в сиву давнину

Плекав надію ти на вільну Україну,

Ми віддаєм тобі почесну данину

І прославляємо на всю країну.

Ти, невмирущий сину України,

Як невмируща наша сила,

Як невмируща наша пісня,

Як невмирущий наш народ

!